Ще з давніх- давен книга мала зовсім інший вигляд. Матеріалом для письма слугували стіни печер, скелі, кам’яні плити, дерево, метал, листя і кора дерев, шкіра і кукурудзяні стебла. Виготовляли книги і з інших матеріалів. Зручним матеріалом для письма у Єгипті був папірус. У ІІ столітті до н. е майстри навчились вичиняти з шкірок тварин новий матеріал для письма – пергамент, це був білий, тонкий і дуже міцний матеріал. На ньому писали гусячими перами з обох боків. Але найдешевшим  матеріалом була берестяна тонка березова кора.

       Діти запитали: «Коли ж з’явився папір?»

      Працівники публічно – шкільної бібліотеки розповіли для допитливих малюків, що лише в Х ст. з’являється папір. Кажуть, що його винайшли китайці. Старий майстер Цай - Лунь зробив дерев’яну  рамку и обплів її тоненькою сіткою із тоненьких  ниток. Потім довго варив якісь рослини, додав білої глини та клею,  – і  все  це вариво вилив на сітку. Зверху  поклав сукно, перевернув сітку – і на сукні  з’явилась біла маса. Майстер підсушив її на сонці – це був перший лист паперу. На папері легко писалось, він добре зберігався. До того ж, виготовляти папір  було просто та дешево.

    Приємно відзначити, щозустріч з хорошою книгоюдля дітей завжди радісне свято. Юні читачі дізналися багато корисного про книгу, що супроводжуватиме їх протягом всього життя, як чудовий порадник і друг.