Народився Петро Гулак - Артемовський 27 січня 1790 р. у містечку Городище на Київщині (нині місто Черкаської області) в родині священика. Змалку відчув красу народної пісні, захопився народними казками. У 1801-1803 pp. навчався у Київській академії, а з 1817 р. – у Харківському університеті, з яким було пов’язане його подальше життя: з 1825 р. він професор історії і географії, а у 1841-1849 pp. – ректор. Був високоосвіченою людиною, володів польською і французькою мовами, цікавився просвітницькими ідеями, інтенсивно займався науковою роботою.

В історію української культури увійшов насамперед як просвітник, талановитий продовжувач народних бурлескних традицій і реалістичних тенденцій, започаткованих І.Котляревським. Він заклав основи нової байки, дав перші зразки романтичної балади, збагатив літературну мову, показав приклад майстерного віршування.

Найпліднішими  у творчості поета були 20-ті роки ХIХ ст. У цей період він публікує байки “Солопій та Хівря”, “Тюхтій та Чванько” (обидві 1819), “Дурень і Розумний”, “Цікавий і Мовчун” (обидві 1820), “Батько та Син”, “Рибка”, “Дві пташки в клітці” (всі 1827), в яких торкається життєвих проблем, часом соціального характеру.

Новаторські пошуки поета в жанрі байки призвели до вдосконалення її форм, які цілком можна вважати сучасними. Дещо пізніше в українській літературі цим шляхом пішли Є. Гребінка та Л. Глібов.

Помер П. Гулак - Аремовський 13 жовтня 1865 р. у Харкові.

Присутні переглянули відео -«Петро Гулак - Артемовський. Кадрики»

Учні та працівник бібліотеки ще раз переконались в тому, що варто активніше залучатися до подібних заходів, адже вони розширюють кругозір.